угукати

угу́кати

-аю, -аєш, недок., розм.

1》 Погоджуючись із співрозмовником чи потверджуючи його слова, говорити часто "угу".

2》 Видавати звуки, схожі на "угу" (про птахів).

Значення в інших словниках

1. угукати — угу́кати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. угукати — див. згоджуватися  Словник синонімів Вусика
3. угукати — УГУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Погоджуючись із співрозмовником, говорити часто “угу”. Новий знайомий розповідає мені про Херсон, а я слухаю та угукаю собі, щоб не мовчати, а розмову сяк-так підтримувати (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
4. угукати — угу́кати погоджуватися зі співрозмовником, замість відповіді кажучи "угу” (м, ср, ст): Макольондра, мабуть, хотів сказати мені щось важливе, бо почав дуже фільософічно: “Сьогодні буде гарячий день...” Я пив каву: – Так? -Хоч би падав дощ. – Так?..  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. угукати — УГУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Погоджуючись із співрозмовником чи потверджуючи його слова, говорити часто «угу». Новий знайомий розповідає мені про Херсон, а я слухаю та угукаю собі, щоб не мовчати, а розмову сяк-так підтримувати (Вишня, II, 1956...  Словник української мови в 11 томах
6. угукати — Угукати, -каю, -єш гл. Говорить: угу.  Словник української мови Грінченка