удавитися
удави́тися
I (вдавитися), удавлюся, удавишся; мн. удавляться; док.
1》 Забити собі горло великим шматком їжі; подавитися.
|| Задихнутися (від диму).
2》 розм. Заподіяти собі смерть, повісившись.
|| наказ. сп., вульг. Уживається як лайливе побажання.
II див. вдавлюватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови