1. Великий тлумачний словник сучасної мови

удавитися

удави́тися

I (вдавитися), удавлюся, удавишся; мн. удавляться; док.

1》 Забити собі горло великим шматком їжі; подавитися.

|| Задихнутися (від диму).

2》 розм. Заподіяти собі смерть, повісившись.

|| наказ. сп., вульг. Уживається як лайливе побажання.

II див. вдавлюватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удавитися — удави́тися 1 дієслово доконаного виду подавитися; повіситися удави́тися 2 дієслово доконаного виду втиснутися Орфографічний словник української мови
  2. удавитися — док., задушити|ся|, зашморгнути|ся|, повісити|ся|. Словник синонімів Караванського
  3. удавитися — УДАВИ́ТИСЯ¹ (ВДАВИ́ТИСЯ), удавлю́ся, уда́вишся; мн. уда́вляться; док. 1. Забити собі горло великим шматком їжі; подавитися. Соловейко вдавився ячмінним колосом, а зозуля мандрикою вдавилась (Номис); Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши... Словник української мови у 20 томах
  4. удавитися — ПОВІ́СИТИСЯ (позбавити себе життя перев. через повішення), ЗАДАВИ́ТИСЯ, УДАВИ́ТИСЯ (ВДАВИ́ТИСЯ) розм., ЗАВІ́СИТИСЯ діал., ПОВІ́ШАТИСЯ діал. — Недок.: ві́шатися, дави́тися, зада́влюватися рідко. Словник синонімів української мови
  5. удавитися — УДАВИ́ТИСЯ¹ (ВДАВИ́ТИСЯ), удавлю́ся, уда́вишся; мн. уда́вляться; док. 1. Забити собі горло великим шматком їжі; подавитися. Соловейко вдавився ячмінним колосом, а зозуля мандрикою вдавилась (Номис, 1864, № 471); Укинула Пріська ложку каші в рот... Словник української мови в 11 томах
  6. удавитися — Удавитися, -влю́ся, -вишся гл. Подавиться. Галушкою вдавивсь. Ном. № 12932. Не знаєш, чим удавиться! поклади два пальці в рот. Ном. № 12783. Словник української мови Грінченка