удавчик

уда́вчик

-а, ч.

Зменш. до удав.

Значення в інших словниках

1. удавчик — уда́вчик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. удавчик — УДА́ВЧИК, а, ч. Зменш. до уда́в. У пустинях Казахстану, Середньої Азії та на Кавказі трапляються невеликі (менші за метр) удавчики (з навч. літ.); Удавчики, що водяться в Європі, разом з великими африканськими удавами, стали прообразом міфічного Піфона (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах