Орфографічний словник української мови

удавчик

уда́вчик

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. удавчик — УДА́ВЧИК, а, ч. Зменш. до уда́в. У пустинях Казахстану, Середньої Азії та на Кавказі трапляються невеликі (менші за метр) удавчики (з навч. літ.); Удавчики, що водяться в Європі, разом з великими африканськими удавами, стали прообразом міфічного Піфона (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. удавчик — -а, ч. Зменш. до удав.  Великий тлумачний словник сучасної мови