удавчик

уда́вчик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удавчик — УДА́ВЧИК, а, ч. Зменш. до уда́в. У пустинях Казахстану, Середньої Азії та на Кавказі трапляються невеликі (менші за метр) удавчики (з навч. літ.); Удавчики, що водяться в Європі, разом з великими африканськими удавами, стали прообразом міфічного Піфона (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. удавчик — -а, ч. Зменш. до удав. Великий тлумачний словник сучасної мови