1. Словник української мови у 20 томах

удавчик

УДА́ВЧИК, а, ч.

Зменш. до уда́в.

У пустинях Казахстану, Середньої Азії та на Кавказі трапляються невеликі (менші за метр) удавчики (з навч. літ.);

Удавчики, що водяться в Європі, разом з великими африканськими удавами, стали прообразом міфічного Піфона (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удавчик — уда́вчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. удавчик — -а, ч. Зменш. до удав. Великий тлумачний словник сучасної мови