удовольнятися
удовольня́тися
(вдовольнятися, удовільнятися) і заст. удоволятися (вдоволятися), -яюся, -яєшся, недок., удовольнитися (вдовольнитися), -нюся, -нишся і заст. удоволитися (вдоволитися), -люся, -лишся, док.
1》 Угамовувати свій голод, спрагу і т. ін.
2》 чим, з чого, заст. на чому. Відчуваючи задоволення від чого-небудь, обмежуватися ним у своїх потребах, бажаннях.
3》 тільки недок. Пас. до удовольняти, удоволяти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови