удовольнятися

удовольня́тися

(вдовольнятися, удовільнятися) і заст. удоволятися (вдоволятися), -яюся, -яєшся, недок., удовольнитися (вдовольнитися), -нюся, -нишся і заст. удоволитися (вдоволитися), -люся, -лишся, док.

1》 Угамовувати свій голод, спрагу і т. ін.

2》 чим, з чого, заст. на чому. Відчуваючи задоволення від чого-небудь, обмежуватися ним у своїх потребах, бажаннях.

3》 тільки недок. Пас. до удовольняти, удоволяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удовольнятися — удовольня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. удовольнятися — УДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ) і заст. УДОВОЛЯ́ТИСЯ (ВДОВОЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УДОВОЛЬНИ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНИ́ТИСЯ), ню́ся, ни́шся і заст. УДОВОЛИ́ТИСЯ (ВДОВОЛИ́ТИСЯ), лю́ся, ли́шся, док. 1. Угамовувати свій голод, спрагу і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. удовольнятися — ОБМЕ́ЖУВАТИСЯ чим (задовольнятися чим-небудь незначним, недостатнім), УДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ), ОБХО́ДИТИСЯ, ОБМЕЖО́ВУВАТИСЯ рідше, ОБГАНЯ́ТИСЯ діал. — Док.: обме́житися, удовольни́тися (вдовольни́тися), обійти́ся, обігна́тися. Словник синонімів української мови
  4. удовольнятися — Удовольня́тися, -ня́юся, -ня́єшся; удовольни́тися, -ню́ся, -ни́шся і удоволя́тися, удоволи́тися з чого і чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)