удочеріння

удочері́ння

(вдочеріння), -я, с.

Дія за знач. удочерити (вдочерити).

Значення в інших словниках

1. удочеріння — удочері́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. удочеріння — УДОЧЕРІ́ННЯ (ВДОЧЕРІ́ННЯ), я, с. Дія за знач. удочери́ти. У найближчу п'ятницю з'явилися до старої султани довгобороді і поважні улеми [турецька інтелігенція] скласти акт про Настине удочеріння (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. удочеріння — УДОЧЕРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. удочери́ти. У найближчу п’ятницю з’явилися до старої султани довгобороді і поважні улеми [турецька інтелігенція] скласти акт про Настине удочеріння (Тулуб, Людолови, II, 1957, 284).  Словник української мови в 11 томах