удочеріння
УДОЧЕРІ́ННЯ (ВДОЧЕРІ́ННЯ), я, с.
Дія за знач. удочери́ти.
У найближчу п'ятницю з'явилися до старої султани довгобороді і поважні улеми [турецька інтелігенція] скласти акт про Настине удочеріння (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)