удочеріння
УДОЧЕРІ́ННЯ (ВДОЧЕРІ́ННЯ), я, с.
Дія за знач. удочери́ти.
У найближчу п'ятницю з'явилися до старої султани довгобороді і поважні улеми [турецька інтелігенція] скласти акт про Настине удочеріння (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удочеріння — удочері́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- удочеріння — (вдочеріння), -я, с. Дія за знач. удочерити (вдочерити). Великий тлумачний словник сучасної мови
- удочеріння — УДОЧЕРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. удочери́ти. У найближчу п’ятницю з’явилися до старої султани довгобороді і поважні улеми [турецька інтелігенція] скласти акт про Настине удочеріння (Тулуб, Людолови, II, 1957, 284). Словник української мови в 11 томах