1. Словник української мови в 11 томах

удочеріння

УДОЧЕРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. удочери́ти.

У найближчу п’ятницю з’явилися до старої султани довгобороді і поважні улеми [турецька інтелігенція] скласти акт про Настине удочеріння (Тулуб, Людолови, II, 1957, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удочеріння — удочері́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. удочеріння — УДОЧЕРІ́ННЯ (ВДОЧЕРІ́ННЯ), я, с. Дія за знач. удочери́ти. У найближчу п'ятницю з'явилися до старої султани довгобороді і поважні улеми [турецька інтелігенція] скласти акт про Настине удочеріння (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  3. удочеріння — (вдочеріння), -я, с. Дія за знач. удочерити (вдочерити). Великий тлумачний словник сучасної мови