укарати

укара́ти

-аю, -аєш, док., перех., діал.

Покарати.

Значення в інших словниках

1. укарати — укара́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. укарати — УКАРА́ТИ (ВКАРА́ТИ), а́ю, а́єш, док., кого, діал. Покарати. – Я вас із неба поспихаю, І до того вас укараю, Що пасти будете свиней (І.  Словник української мови у 20 томах
3. укарати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
4. укарати — УКАРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Покарати. — Я вас із неба поспихаю, І до того вас укараю, Що пасти будете свиней (Котл., І, 1952, 242).  Словник української мови в 11 томах
5. укарати — Укарати, -раю, -єш гл. Наказать.  Словник української мови Грінченка