уквітчувати

укві́тчувати

(вквітчувати), -ую, -уєш, недок., уквітчати (вквітчати), -аю, -аєш, док., перех.

1》 Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню.

|| Взагалі прикрашати чим-небудь.

2》 Бути прикрасою чому-небудь (про рослини).

Значення в інших словниках

1. уквітчувати — укві́тчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уквітчувати — див. КВІТЧАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. уквітчувати — УКВІ́ТЧУВАТИ (ВКВІ́ТЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКВІТЧА́ТИ (ВКВІТЧА́ТИ), а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. А пани все по покоях ходять. Молода у кожний куток зазирає, що й як.  Словник української мови у 20 томах
4. уквітчувати — ЗАКВІ́ТЧУВАТИ (прикрашати квітами, зіллям), КВІТЧА́ТИ, УКВІ́ТЧУВАТИ, ЗАМА́ЮВАТИ, МА́ЇТИ діал.; ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ЗАТИКА́ТИ заст. (волосся або головний убір); УВІ́НЧУВАТИ, ВІНЧА́ТИ поет. (вінком). — Док.  Словник синонімів української мови
5. уквітчувати — Укві́тчувати, -тчую, -тчуєш; уквітча́ти, -ча́ю, -ча́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. уквітчувати — УКВІ́ТЧУВАТИ (ВКВІ́ТЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКВІТЧА́ТИ (ВКВІТЧА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. 1. Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. А пани все по покоях ходять. Молода у кожний куток зазирає, що й як.  Словник української мови в 11 томах
7. уквітчувати — Уквітчувати, -чую, -єш сов. в. уквітчати, -чаю, -єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила. Шевч. 195.  Словник української мови Грінченка