уколупнути

уколупну́ти

(вколупнути), -ну, -неш, док., перех., розм.

Однокр. до уколупувати.

Значення в інших словниках

1. уколупнути — уколупну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. уколупнути — УКОЛУПНУ́ТИ (ВКОЛУПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що, розм. Однокр. до уколу́пувати. – Біда мужикові, – з співчуттям промовив рибалка. – Уже й земля є, а п'ятьма пальцями не вколупнеш її (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. уколупнути — УКОЛУПНУ́ТИ (ВКОЛУПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до уколу́пувати. — Біда мужикові, — з співчуттям промовив рибалка. — Уже й земля є, а п’ятьма пальцями не вколупнеш її (Стельмах, II, 1962, 238).  Словник української мови в 11 томах