уколупнути
УКОЛУПНУ́ТИ (ВКОЛУПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що, розм.
Однокр. до уколу́пувати.
– Біда мужикові, – з співчуттям промовив рибалка. – Уже й земля є, а п'ятьма пальцями не вколупнеш її (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)УКОЛУПНУ́ТИ (ВКОЛУПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що, розм.
Однокр. до уколу́пувати.
– Біда мужикові, – з співчуттям промовив рибалка. – Уже й земля є, а п'ятьма пальцями не вколупнеш її (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)