1. Словник української мови у 20 томах

уколупнути

УКОЛУПНУ́ТИ (ВКОЛУПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що, розм.

Однокр. до уколу́пувати.

– Біда мужикові, – з співчуттям промовив рибалка. – Уже й земля є, а п'ятьма пальцями не вколупнеш її (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уколупнути — уколупну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. уколупнути — (вколупнути), -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до уколупувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уколупнути — УКОЛУПНУ́ТИ (ВКОЛУПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до уколу́пувати. — Біда мужикові, — з співчуттям промовив рибалка. — Уже й земля є, а п’ятьма пальцями не вколупнеш її (Стельмах, II, 1962, 238). Словник української мови в 11 томах