укоханий

уко́ханий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до укохати.

|| у знач. прикм. Який викликає до себе любов, користується любов'ю; улюблений, любий.

2》 у знач. прикм. Який свідчить про постійний добрий нагляд і піклування.

Значення в інших словниках

1. укоханий — уко́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. укоханий — див. коханий  Словник синонімів Вусика
3. укоханий — УКО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до укоха́ти. Свято веселеє нас привітало, Свято, найбільш укохане в народі (В. Самійленко); Ганна!.. Колись його [Гордія] укоханий у мріях ідеал!.. Що від його тепер зосталося? (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. укоханий — УЛЮ́БЛЕНИЙ (якого дуже люблять, дорогий і близький серцю), КОХА́НИЙ, УКО́ХАНИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, ЛЮ́БИЙ, ФАВОРИ́ТНИЙ. — Ти для мене тепер не лише улюблений поет, ти мені рідний, як батьківщина (З. Тулуб); Як тебе та не любити, мій коханий край! (В.  Словник синонімів української мови
5. укоханий — Уко́ханий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. укоханий — УКО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до укоха́ти. Свято веселеє нас привітало, Свято, найбільш укохане в народі (Сам., І, 1958, 103); Ганна!.. Колись його [Гордія] укоханий у мріях ідеал!.. Що від його тепер зосталося? (Гр.  Словник української мови в 11 томах