улагоджувати

ула́годжувати

(влагоджувати), -ую, -уєш, недок., улагодити (влагодити), -джу, -диш, док., перех.

1》 Доводити до бажаного, успішного результату (яку-небудь справу).

|| Доводити до доброго, мирного кінця (суперечку, сварку і т. ін.).

2》 Упорядковувати що-небудь, налагоджувати щось.

3》 заст. Заспокоювати, робити лагіднішим.

Значення в інших словниках

1. улагоджувати — ула́годжувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. улагоджувати — Полагоджувати, залагоджувати, (сварку) уладнувати, заладнувати; (кого) уласкавлювати, улещувати; док. див. УЛАДНАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. улагоджувати — див. залагоджувати  Словник синонімів Вусика
4. улагоджувати — УЛА́ГОДЖУВАТИ (ВЛА́ГОДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ), джу, диш, док. 1. що. Доводити до бажаного, успішного результату (яку-небудь справу). З'явилась надія, що мати прийме [старостів] і все улагодить (Марко Вовчок); Гаркуша ..  Словник української мови у 20 томах
5. улагоджувати — УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ) (довести до бажаного успішного результату), ЗАЛА́ГОДИТИ, НАЛА́ГОДИТИ (стосунки), ПОЛА́ГОДИТИ, УЛАДНА́ТИ (ВЛАДНА́ТИ), ПОЛАДНА́ТИ, ПОПРА́ВИТИ, УТРЯСТИ́ (ВТРЯСТИ́), ЗЛА́ГОДИТИ діал. — Недок.  Словник синонімів української мови
6. улагоджувати — УЛА́ГОДЖУВАТИ (ВЛА́ГОДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ), джу, диш, док., перех. 1. Доводити до бажаного, успішного результату (яку-небудь справу). З’явилась надія, що мати прийме [старостів] і все улагодить (Вовчок, Вибр.  Словник української мови в 11 томах