улещений

уле́щений

(влещений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до улестити.

Значення в інших словниках

1. улещений — уле́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. улещений — УЛЕ́ЩЕНИЙ (ВЛЕ́ЩЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до улести́ти. Угорець зачудовано дивився на бійцеву роботу. – У вас золоті руки, – захоплено сказав він. – У вас руські руки!...  Словник української мови у 20 томах
3. улещений — УЛЕ́ЩЕНИЙ (ВЛЕ́ЩЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до улести́ти. Угорець зачудовано дивився на бійцеву роботу. — У вас золоті руки, — захоплено сказав він. — У вас руські руки! — Хаєцький, улещений такою похвалою, глянув на свої шкарубкі, вкриті мозолями, долоні (Гончар, III, 1959, 226).  Словник української мови в 11 томах