улещений

УЛЕ́ЩЕНИЙ (ВЛЕ́ЩЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до улести́ти.

Угорець зачудовано дивився на бійцеву роботу. – У вас золоті руки, – захоплено сказав він. – У вас руські руки! – Хаєцький, улещений такою похвалою, глянув на свої шкарубкі, вкриті мозолями, долоні (О. Гончар);

Художник був здивований і влещений тим, що ведучі назвали його патріархом російського авангарду (з газ.);

40-літня акторка влещена увагою молодого чоловіка (з Інтернету);

// у знач. прикм.

Кривов'яз пiсля голоду подобрiшав, як улещена теща. Вiн жартував, смiявся, намагався кожному сказати що-небудь приємне (Р. Андріяшик);

// уле́щено, безос. пред.

Кого улещено дарами, кого утоплено в крові (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. улещений — уле́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. улещений — (влещений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до улестити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. улещений — УЛЕ́ЩЕНИЙ (ВЛЕ́ЩЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до улести́ти. Угорець зачудовано дивився на бійцеву роботу. — У вас золоті руки, — захоплено сказав він. — У вас руські руки! — Хаєцький, улещений такою похвалою, глянув на свої шкарубкі, вкриті мозолями, долоні (Гончар, III, 1959, 226).  Словник української мови в 11 томах