улещений

УЛЕ́ЩЕНИЙ (ВЛЕ́ЩЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до улести́ти.

Угорець зачудовано дивився на бійцеву роботу. – У вас золоті руки, – захоплено сказав він. – У вас руські руки! – Хаєцький, улещений такою похвалою, глянув на свої шкарубкі, вкриті мозолями, долоні (О. Гончар);

Художник був здивований і влещений тим, що ведучі назвали його патріархом російського авангарду (з газ.);

40-літня акторка влещена увагою молодого чоловіка (з Інтернету);

// у знач. прикм.

Кривов'яз пiсля голоду подобрiшав, як улещена теща. Вiн жартував, смiявся, намагався кожному сказати що-небудь приємне (Р. Андріяшик);

// уле́щено, безос. пред.

Кого улещено дарами, кого утоплено в крові (Л. Костенко).