улещення
УЛЕ́ЩЕННЯ (ВЛЕ́ЩЕННЯ), я, с.
Дія за знач. улести́ти.
Вони .. влещують усіх чисто, лагідні до правих і неправих, бо зробили влещення і доброту собі промислом заради того, аби обійняти високі посади (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me