улещення

УЛЕ́ЩЕННЯ (ВЛЕ́ЩЕННЯ), я, с.

Дія за знач. улести́ти.

Вони .. влещують усіх чисто, лагідні до правих і неправих, бо зробили влещення і доброту собі промислом заради того, аби обійняти високі посади (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me