1. Словник української мови в 11 томах

улещений

УЛЕ́ЩЕНИЙ (ВЛЕ́ЩЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до улести́ти.

Угорець зачудовано дивився на бійцеву роботу. — У вас золоті руки, — захоплено сказав він. — У вас руські руки! — Хаєцький, улещений такою похвалою, глянув на свої шкарубкі, вкриті мозолями, долоні (Гончар, III, 1959, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улещений — уле́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. улещений — УЛЕ́ЩЕНИЙ (ВЛЕ́ЩЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до улести́ти. Угорець зачудовано дивився на бійцеву роботу. – У вас золоті руки, – захоплено сказав він. – У вас руські руки!... Словник української мови у 20 томах
  3. улещений — (влещений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до улестити. Великий тлумачний словник сучасної мови