Великий тлумачний словник сучасної мови

уловлений

уло́влений

(вловлений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до уловити.

|| уловлено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. уловлений — уло́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. уловлений — УЛО́ВЛЕНИЙ (ВЛО́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до улови́ти. Вони чатували один на одного, як два хижі, уловлені в одну яму, борсуки (Я. Качура); // уло́влено, безос. пред. [Пролетарій:] Так от його [утікача] уловлено й розп'ято.  Словник української мови у 20 томах
  3. уловлений — УЛО́ВЛЕНИЙ (ВЛО́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до улови́ти. Вони чатували один на одного, як два хижі, уловлені в одну яму, борсуки (Кач., І, 1958, 444); // уло́влено, безос. присудк. сл. [Пролетарій:] Так от його [утікача] уловлено й розп’ято.  Словник української мови в 11 томах