ультимативно

ультимати́вно

Присл. до ультимативний.

Значення в інших словниках

1. ультимативно — ультимати́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ультимативно — УЛЬТИМАТИ́ВНО. Присл. до ультимати́вний. За умовами Брестського миру Німеччина ультимативно вимагала повернення Чорноморської ескадри з Новоросійська в Севастополь (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. ультимативно — УЛЬТИМАТИ́ВНО. Присл. до ультимати́вний. За умовами Брестського миру Німеччина ультимативно вимагала від Радянського уряду повернення Чорноморської ескадри з Новоросійська в Севастополь (Іст. укр. літ., II, 1956, 558).  Словник української мови в 11 томах