1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ультимативно

ультимати́вно

Присл. до ультимативний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ультимативно — ультимати́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ультимативно — УЛЬТИМАТИ́ВНО. Присл. до ультимати́вний. За умовами Брестського миру Німеччина ультимативно вимагала повернення Чорноморської ескадри з Новоросійська в Севастополь (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. ультимативно — УЛЬТИМАТИ́ВНО. Присл. до ультимати́вний. За умовами Брестського миру Німеччина ультимативно вимагала від Радянського уряду повернення Чорноморської ескадри з Новоросійська в Севастополь (Іст. укр. літ., II, 1956, 558). Словник української мови в 11 томах