1. Словник української мови у 20 томах

ультимативно

УЛЬТИМАТИ́ВНО.

Присл. до ультимати́вний.

За умовами Брестського миру Німеччина ультимативно вимагала повернення Чорноморської ескадри з Новоросійська в Севастополь (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ультимативно — ультимати́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ультимативно — Присл. до ультимативний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ультимативно — УЛЬТИМАТИ́ВНО. Присл. до ультимати́вний. За умовами Брестського миру Німеччина ультимативно вимагала від Радянського уряду повернення Чорноморської ескадри з Новоросійська в Севастополь (Іст. укр. літ., II, 1956, 558). Словник української мови в 11 томах