Великий тлумачний словник сучасної мови

умерлець

умерле́ць

-рця, ч., діал.

Небіжчик.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. умерлець — Умерле́ць, умерця́, -це́ві; умерці́, -ці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. умерлець — Умерлець, умерця м. Мертвець. Желех.  Словник української мови Грінченка