Значення в інших словниках
-
умити —
уми́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
умити —
УМИ́ТИ див. умива́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
умити —
Він і не вмився до неї. Він не гідний її. Умив руки від нього, як Пилат від Христа. Зробив чоловікові найбільшу кривду ще й удає невинного. Умивання рук у давнині означало невинність у справі, непрнчастність у каранню на смерть. Ходить, як невмитий.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
умити —
умива́ти / уми́ти ру́ки, книжн. Ухилятися від участі в якій-небудь справі, знімати з себе відповідальність. Отже, коли у вас .. є хоч крапля любові до свого народу, коли ви не Пілат, що гордо умиває руки, а син народу, ..боріться проти Гітлера (О.
Фразеологічний словник української мови
-
умити —
МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
умити —
Уми́ти, уми́ю, уми́єш; уми́й, уми́йте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
умити —
УМИ́ТИ див. умива́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
умити —
Умити, -ся см. умивати, -ся.
Словник української мови Грінченка