умноження

умно́ження

-я, с.

Дія за знач. умножити і стан за знач. умножитися.

Значення в інших словниках

1. умноження — умно́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. умноження — УМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. умно́жити і стан за знач. умно́житися. Але великий наш Господь і многомилостивий! Він не хоче погибелі народу свого, а умноження хоче й праведності (Г. Хоткевич); Цар Симеон, який правив у Болгарії у Х ст.  Словник української мови у 20 томах
3. умноження — УМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. умно́жити і стан за знач. умно́житися. На основі розвитку продуктивних сил, умноження матеріальних і духовних багатств радянського суспільства неухильно вдосконалюються соціалістичні суспільні відносини (Резол. XXII з., 1961, 17).  Словник української мови в 11 томах