умноження
УМНО́ЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. умно́жити і стан за знач. умно́житися.
Але великий наш Господь і многомилостивий! Він не хоче погибелі народу свого, а умноження хоче й праведності (Г. Хоткевич);
Цар Симеон, який правив у Болгарії у Х ст., відомий своїм старанням і піклуванням про ріст та умноження перекладної літератури (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)