1. Словник української мови у 20 томах

умноження

УМНО́ЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. умно́жити і стан за знач. умно́житися.

Але великий наш Господь і многомилостивий! Він не хоче погибелі народу свого, а умноження хоче й праведності (Г. Хоткевич);

Цар Симеон, який правив у Болгарії у Х ст., відомий своїм старанням і піклуванням про ріст та умноження перекладної літератури (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умноження — умно́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. умноження — -я, с. Дія за знач. умножити і стан за знач. умножитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. умноження — УМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. умно́жити і стан за знач. умно́житися. На основі розвитку продуктивних сил, умноження матеріальних і духовних багатств радянського суспільства неухильно вдосконалюються соціалістичні суспільні відносини (Резол. XXII з., 1961, 17). Словник української мови в 11 томах