1. Словник української мови в 11 томах

умноження

УМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. умно́жити і стан за знач. умно́житися.

На основі розвитку продуктивних сил, умноження матеріальних і духовних багатств радянського суспільства неухильно вдосконалюються соціалістичні суспільні відносини (Резол. XXII з., 1961, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умноження — умно́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. умноження — УМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. умно́жити і стан за знач. умно́житися. Але великий наш Господь і многомилостивий! Він не хоче погибелі народу свого, а умноження хоче й праведності (Г. Хоткевич); Цар Симеон, який правив у Болгарії у Х ст. Словник української мови у 20 томах
  3. умноження — -я, с. Дія за знач. умножити і стан за знач. умножитися. Великий тлумачний словник сучасної мови