умотивування

умотивува́ння

(вмотивування), -я, с.

Дія за знач. умотивувати.

Значення в інших словниках

1. умотивування — умотивува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. умотивування — УМОТИВУВА́ННЯ (ВМОТИВУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. умотивува́ти. Найголовніша якість “Безталанної” І. Карпенка-Карого полягає в особливому психологічному вмотивуванні поведінки дійових осіб, у глибокому проникненні в сутність подій...  Словник української мови у 20 томах
3. умотивування — УМОТИВУВА́ННЯ (ВМОТИВУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. умотивува́ти. Найголовніша якість «Безталанної» [І. Карпенка-Карого] полягає в особливому психологічному вмотивуванні поведінки дійових осіб, у глибокому проникненні в сутність подій...  Словник української мови в 11 томах