Великий тлумачний словник сучасної мови

умрець

умре́ць

умерця, ч., зах.

Мрець, небіжчик.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. умрець — Умре́ць, умерця м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).  Словник української мови Грінченка