умрець

Умре́ць, умерця

м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).

Значення в інших словниках

1. умрець — умерця, ч., зах. Мрець, небіжчик.  Великий тлумачний словник сучасної мови