умрець

Умре́ць, умерця

м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умрець — умерця, ч., зах. Мрець, небіжчик. Великий тлумачний словник сучасної мови