умрець
Умре́ць, умерця
м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умрець — умерця, ч., зах. Мрець, небіжчик. Великий тлумачний словник сучасної мови