гл. Сдѣлать разумнымъ, просвѣтить. Умудрив Господь твою сліпоту, то співай-же добрим людям. К. ЧР. 33. Та умудрив мене над злими, бо всюди твій закон за мною. К. Псал. 280.
Джерело: Словник української мови Грінченкана Slovnyk.me
Значення в інших словниках
умудрити —
умудри́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
умудрити —
УМУДРИ́ТИ див. умудря́ти.
Словник української мови у 20 томах
умудрити —
див. умудряти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
умудрити —
УМУДРИ́ТИ див. умудря́ти.
Словник української мови в 11 томах