умудрити

Умудрити, -рю, -риш

гл. Сдѣлать разумнымъ, просвѣтить. Умудрив Господь твою сліпоту, то співай-же добрим людям. К. ЧР. 33. Та умудрив мене над злими, бо всюди твій закон за мною. К. Псал. 280.

Значення в інших словниках

1. умудрити — умудри́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. умудрити — УМУДРИ́ТИ див. умудря́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. умудрити — див. умудряти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. умудрити — УМУДРИ́ТИ див. умудря́ти.  Словник української мови в 11 томах