Великий тлумачний словник сучасної мови

унеможливлювати

унеможли́влювати

-юю, -юєш, недок., унеможливити, -влю, -виш; мн. унеможливлять; док., перех.

Робити що-небудь неможливим.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. унеможливлювати — унеможли́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. унеможливлювати — УНЕМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ (ВНЕМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УНЕМОЖЛИ́ВИТИ (ВНЕМОЖЛИ́ВИТИ), влю, виш; мн. унеможли́влять; док., що. Робити що-небудь неможливим.  Словник української мови у 20 томах
  3. унеможливлювати — Унеможли́влювати, -ли́влюю, -влюєш; унеможли́вити, -ли́влю, -ли́виш, -влять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. унеможливлювати — УНЕМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УНЕМОЖЛИ́ВИТИ, влю, виш; мн. унеможли́влять; док., перех. Робити що-небудь неможливим. Переяславський акт унеможливлював дальший успіх унії (Рибак, Переясл.  Словник української мови в 11 томах