унівалентний

унівале́нтний

-а, -е.

Стос. до унівалентів.

Значення в інших словниках

1. унівалентний — унівале́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. унівалентний — УНІВАЛЕ́НТНИЙ, а, е, біол. 1. Який стосується унівалентів. Хромосома в унівалентному стані; // Який стосується організмів з порушеннями, викликаними наявністю унівалентів. 2. фіз., хім. Те саме, що одновале́нтний.  Словник української мови у 20 томах