унісон
унісо́н
-у, ч.
1》 Співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти і однакових звуків у різних октавах (кількома голосами чи інструментами).
|| Збіг голосів на одному ступені, чиста прима.
|| Спів або гра кількома виконавцями однієї партії.
В унісон (з ким — чим, кому, чому або без додатка) — а) співзвучно; б) в однаковій манері, в однаковому тоні з ким-небудь.
2》 фіз. Рівність частот двох джерел звукових коливань.
Великий тлумачний словник сучасної української мови