уособлений

уосо́блений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до уособити.

|| уособлено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. уособлений — уосо́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. уособлений — [уособлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. уособлений — УОСО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до уосо́бити. Суперечливі оцінки викликала головна дійова особа драми [“Осіння казка” Л. Українки] – Принцеса. Одні критики вважали, що в образі Принцеси уособлене селянство, інші – інтелігенція (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. уособлений — УОСО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уосо́бити. Суперечливі оцінки викликала головна дійова особа драми [«Осіння казка» Л. Українки] — Принцеса. Одні критики вважали, що в образі Принцеси уособлене селянство, інші — інтелігенція (Рад. літ-во, 4, 1964, 59).  Словник української мови в 11 томах