упереджений

упере́джений

I -а, -е, діал.

Дієприкм. пас. мин. ч. до упередити.

II -а, -е.

1》 Який почуває упередження (у 2 знач.) стосовно до кого-, чого-небудь.

2》 Який склався щодо кого-, чого-небудь наперед, до ознайомлення з ним; необ'єктивний.

3》 Негативний, несправедливий, який складається щодо кого-, чого-небудь наперед.

Значення в інших словниках

1. упереджений — (який не бере до уваги об'єктивних даних) необ'єктивний, тенденційний.  Словник синонімів Полюги
2. упереджений — упере́джений 1 дієприкметник випереджений діал. упере́джений 2 прикметник який почуває упередження до когось, чогось  Орфографічний словник української мови
3. упереджений — (проти кого) наставлений; (погляд) небезсторонній, необ'єктивний, наперед складений, несправедливий, негативний.  Словник синонімів Караванського
4. упереджений — УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ¹, а, е, діал. Дієпр. пас. до упереди́ти. Хто знає, може, невідомий ворог, упереджений його криком, чатує вже на нього з якоїсь укритої і певної [надійної] засідки? (І.  Словник української мови у 20 томах
5. упереджений — УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (який склався щодо кого-, чого-небудь наперед, до ознайомлення з ним), ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, НЕОБ'ЄКТИ́ВНИЙ, НЕБЕЗСТОРО́ННІЙ.  Словник синонімів української мови
6. упереджений — Упере́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. упереджений — УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ¹, а, е, діал. Дієпр. нас. мин. ч. до упере́дити. Хто знає, може, невідомий ворог, упереджений його криком, чатує вже на нього з якоїсь укритої і певної [надійної] засідки? (Фр., II, 1950, 29). УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ², а, е.  Словник української мови в 11 томах