упертий
упе́ртий
I (впертий), -а, -е.
1》 Який намагається все робити по-своєму, наполягає на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий.
|| Який виражає непоступливість.
|| Власт. непоступливій людині.
2》 Наполегливий, настирливий.
|| Стійкий, твердий.
|| Запеклий, невиправний.
3》 Який здійснюється, виконується з наполегливістю, вимагає тривалих зусиль.
4》 перен. Який триває довгий час, затяжний.
|| Довгий, пильний (про погляд).
II (впертий), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до уперти I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови