упертий —
(який не бере до уваги думки навколишніх) затятий, непоступливий, непіддатливий, незгідливий, незгідний, підсил. запеклий, норовистий.
Словник синонімів Полюги
упертий —
упе́ртий 1 прикметник непоступливий; наполегливий упе́ртий 2 дієприкметник від: упе́рти
Орфографічний словник української мови
упертий —
<�ВПЕРТИЙ > затятий, заклятий, жм. клятий, заклятущий, натуристий. ід. з норовом, не з клоччя, д. огурний; (щодо мети) наполегливий, настирливий; (щодо поступок) непоступливий; (хто) стійкий, твердий, упертюх, мідне чоло <�лоб>...
Словник синонімів Караванського
упертий —
УПЕ́РТИЙ¹ (ВПЕ́РТИЙ), а, е. 1. Який намагається все робити по-своєму, настоює на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем .. і підріс – вередливий та упертий такий!...
Словник української мови у 20 томах
упертий —
I (впертий), -а, -е. 1》 Який намагається все робити по-своєму, наполягає на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. || Який виражає непоступливість. || Власт. непоступливій людині. 2》 Наполегливий, настирливий. || Стійкий, твердий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
упертий —
НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
упертий —
Упе́ртий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
упертий —
УПЕ́РТИЙ¹ (ВПЕ́РТИЙ), а, е. 1. Який намагається все робити по-своєму, настоює на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем.. і підріс — вередливий та упертий такий!...
Словник української мови в 11 томах
упертий —
Упертий, -а, -е Упрямый. Упертий, як русин. Ном. № 2632.
Словник української мови Грінченка