1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

упертий

упе́ртий:

◊ упе́ртий ру́син → русин

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упертий — (який не бере до уваги думки навколишніх) затятий, непоступливий, непіддатливий, незгідливий, незгідний, підсил. запеклий, норовистий. Словник синонімів Полюги
  2. упертий — упе́ртий 1 прикметник непоступливий; наполегливий упе́ртий 2 дієприкметник від: упе́рти Орфографічний словник української мови
  3. упертий — <�ВПЕРТИЙ > затятий, заклятий, жм. клятий, заклятущий, натуристий. ід. з норовом, не з клоччя, д. огурний; (щодо мети) наполегливий, настирливий; (щодо поступок) непоступливий; (хто) стійкий, твердий, упертюх, мідне чоло <�лоб>... Словник синонімів Караванського
  4. упертий — I безкомпромісний, віслюк, впертий, гнітисрака (у Грінченка), забісований (заст.), закатований (діал.), заклятий, запеклий, затинчивий, затинчливий, затятий, клятий, крутак, ломикамінь, міднолобий, натуристий, незговірливий, непіддатливий... Словник синонімів Вусика
  5. упертий — УПЕ́РТИЙ¹ (ВПЕ́РТИЙ), а, е. 1. Який намагається все робити по-своєму, настоює на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем .. і підріс – вередливий та упертий такий!... Словник української мови у 20 томах
  6. упертий — I (впертий), -а, -е. 1》 Який намагається все робити по-своєму, наполягає на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. || Який виражає непоступливість. || Власт. непоступливій людині. 2》 Наполегливий, настирливий. || Стійкий, твердий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. упертий — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. упертий — Упе́ртий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. упертий — УПЕ́РТИЙ¹ (ВПЕ́РТИЙ), а, е. 1. Який намагається все робити по-своєму, настоює на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий. Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем.. і підріс — вередливий та упертий такий!... Словник української мови в 11 томах
  10. упертий — Упертий, -а, -е Упрямый. Упертий, як русин. Ном. № 2632. Словник української мови Грінченка