упертий

УПЕ́РТИЙ¹ (ВПЕ́РТИЙ), а, е.

1. Який намагається все робити по-своєму, настоює на своєму, інколи наперекір здоровому глузду; непоступливий.

Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем .. і підріс – вередливий та упертий такий! (Панас Мирний);

Як бувало возьме собі [Іван] що в голову, то гадає, що таки на його мусить бути, аби не знати що, – дуже упертий був (Ю. Федькович);

Уперті буйволи копитами баскими одбили заклик мій – атака нанівець (М. Хвильовий);

– Була в нього дочка – не дівчина, а справжнє чортеня. Швидка, як куля, язиката, вперта, вередлива (Ю. Збанацький);

[Сергій:] Не вговорюй мене, Катрусю! Мушу їхати зараз. [Катря:] Ну, ти ж і впертий! (З. Мороз);

// Який виражає непоступливість.

З-під сивих, вислих, як острішки, брів грають завзяті й уперті очі (М. Стельмах);

Упертий лоб збігся на переніссі жмутком, товстих зморщок (П. Колесник);

* Образно. Факти – річ уперта: фінальний турнір динамівці [футболісти] розпочинали, відстаючи від автозаводців столиці відразу на чотири очка (з газ.);

Цифри, як мовиться, річ уперта (із журн.);

// Власт. непоступливій людині.

Ежен побачив, що з таким упертим характером годі що врадити без довгої боротьби, а до того він не мав тепер ні сили, ні охоти (І. Франко);

Кожного брати під захист, за кожного заступатись – ця уперта звичка доньчина і дивує, і трохи насторожує Яцубу (О. Гончар).

2. Наполегливий, настирливий.

А життя – дивись – шумує, кличе .. Йди, міцний, упертий і активний, Буде все, як бути мусить (В. Еллан-Блакитний);

Народився [Святослав] й жив таким, як і батько його Ігор, – упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (С. Скляренко);

Дівчина мимоволі посміхнулась .. Що за упертий хлопець! Це був єдиний з її знайомих, що закидав їй .. про справжній законний шлюб! (В. Підмогильний);

– Знаю, завдання важке, але знаю й те, що ти впертий хлопець (О. Донченко);

// Стійкий, непохитний.

Я хочу познайомити вас з одним з найкращих українських письменників – з Іваном Франком .. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою (М. Коцюбинський);

– Ох, нелегко буде полтавців покатоличити. Уперті натури! (О. Гончар);

// перен. Міцний, твердий (про якусь перешкоду).

Вони оточили його мовчазною впертою стіною, відпручували .. від султанського трону, відганяли розсатанілого пашу (П. Загребельний);

* У порівн. Упертий, як бульдозер;

// Запеклий, невиправний.

[Покликач:] Утікача-вигнанця Теофіла, упертого потворного злочинця, суд присудив на хрест (Леся Українка).

3. Який здійснюється, виконується з наполегливістю, вимагає тривалих зусиль.

Уперта праця все переможе (прислів'я);

Мені було дуже важко вчитися самому, та в мене була .. глибока впевненість, що років через десять-п'ятнадцять упертої роботи я вироблюсь на хорошого художника (О. Довженко);

Почався довгий і впертий штурм гранітної стіни (О. Гончар).

4. перен. Який триває довгий час, затяжний.

Лікарі самі дивуються, що слабість така уперта (М. Коцюбинський);

Як орган в костьолі, на молитві, Ці уперті спогади з села знову кажуть: “Ти послухай, рід твій Нас до тебе, зраднику, послав” (М. Хвильовий);

Уже рудіють на газонах трави, І дощ упертий по дахах шумить (М. Рильський);

// Довгий, пильний (про погляд).

Чийсь упертий погляд змусив Дробота повернути голову .. Обіч стояла дівчина (С. Журахович).

УПЕ́РТИЙ² (ВПЕ́РТИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до упе́рти¹.

Знімали [кедрові] шишки “колотом”. Двопудова довбня на довгому держалні, впертому в землю, з розгону глухо била по стовбуру (О. Донченко).